При відібранні дітей без позбавлення батьківських прав необхідно вирішити питання їх влаштування та адресного стягнення аліментів

У разі прийняття рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав суд має вирішити питання про їхнє подальше влаштування та адресне стягнення аліментів.
Такого висновку дійшов ВССУ при перегляді справи № 6-17297св16.
Відібрання дитини у батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини його батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому керуючись інтересами останньої.
Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 Сімейного кодексу, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення їх інтересів.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин статтю 170 СК і, відібравши дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав, нікому цих дітей не передав.
Крім того, стягнувши аліменти з батьків на утримання неповнолітніх дітей, суд не вказав, на користь кого має проводитися стягнення.
Таким чином, суд першої інстанції, як і апеляційний суд, не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.