«Державний бюджет 2014 для кадровика: мінзарплата, мінімальна почасова оплата праці, прожитковий мінімум, одноразова допомога при народженні

Наряду з резонансними законами Верховна Рада України надзвичайно оперативно 16 січня 2014 року ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Тепер, внаслідок запеклої боротьби за основоположні права та свободи, частину законів скасовано (точніше визнано такими, що втратили чинність), Прем’єр у відставці, а основний фінансовий план держави, за який віддали голоси всього 249 народні депутати і який було прийнято без обговорення за 4 хвилини, опубліковано в офіційних виданнях 21 січня 2014 року та застосовується вже з 1 січня 2014 року.

Спробуємо відійти від гострої, голосної, пронизаної трагізмом критики багатьох обурених фахівців щодо фактичного обкрадання країни, рекордної незбалансованості документа, оцінки дефіциту бюджету у 200 млрд. грн. тощо та висвітлити основні положення Закону і показники, на які орієнтуватимуться працівники кадрових служб у 2014 році.

Отже, ст. 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» визначено доходи Державного бюджету України у сумі 395.304.327,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 345.459.299,5 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 49.845.028,2 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону; видатки Державного бюджету України у сумі 462.211.728,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 408.073.741,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 54.137.986,4 тис. гривень. надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 9.047.619,9 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України – у сумі 1.361.341,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 7.686.278,4 тис. гривень; граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 71.564.275,4 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України – у сумі 62.565.692,7 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 8.998.582,7 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону.

Граничний обсяг державного боргу станом на 31 грудня 2014 року встановлено в сумі 585.484.006,4 тис. грн.

 

Мінімальна заробітна плата та мінімальна почасова оплата праці.

«… бюджет 2014 року максимально зважений, реалістичний, створений для народу України», – зазначив Микола Азаров напередодні ухвалення Закону.

Так, ст. 8 вказаного Закону «реалістично встановлює» підвищення мінімальної заробітної плати в липні та жовтні 2014 на 32,00 грн. і 51,00 грн. відповідно. Установлено таку мінімальну заробітну плату в місячному розмірі на 2014 рік:

січень 1218 грн. липень 1250 грн.
лютий 1218 грн. серпень 1250 грн.
березень 1218 грн. вересень 1250 грн.
квітень 1218 грн. жовтень 1301 грн.
травень 1218 грн. листопад 1301 грн.
червень 1218 грн. грудень 1301 грн.

У погодинному розмірі: з 1 січня – 7,3 гривні, з 1 липня – 7,49 гривні, з 1 жовтня – 7,8 гривні.

Щодо єдиної тарифної сітки посадових окладів «бюджетників» (на практиці часто постають питання щодо нарахування зарплати 1 тарифного розряду) зазначимо, що на разі залишається в силі Постанова від 27.03.2013 № 197, а тому розмір посадового окладу для цієї категорії працівників залишиться на тому ж рівні поки Кабінет Міністрів України не встановить посадові оклади іншого розміру.

Варто також звернути увагу на те, що хоча загальноприйнятим серед підприємців є правило нараховувати заробітну плату в залежності від розробленого урядом плану підвищення мінімальної заробітної плати (як правило, пропорційно збільшуючи кожного разу розміри ставок), уникаючи зайвого клопоту пов’язаного з отриманням всіляких  «запитів», «рекомендацій», «запрошень на виховні бесіди» від контролюючих органів (або в запущених випадках – зустрічі перевіряючих). Законодавець у ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР недвозначно прописав, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Відповідно, при встановленні посадових окладів на власному підприємстві все ж таки радимо пам’ятати про принцип свободи підприємництва, право вільного прийняття законних управлінських рішень, положення норм законодавства та вчасно юридично мотивовано присікати спроби неправомірного тиску та втручання у Вашу діяльність. Маємо визнати таку позицію досить дієвою та такою, що відповідає обставинам сьогодення – у перспективі, на нашу думку, вбачається звуження простору можливостей.

 

Хоча робити прогнози справа невдячна, проте враховуючи фаховість видання, спробуємо «зазирнути в майбутнє» і проаналізувати що саме нового про цю тему містить проект Трудового кодексу?

Ст. 217 даного законопроекту присвячена саме мінімальній заробітній платі й встановлює таке.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для роботодавців – юридичних і фізичних осіб. Мінімальна заробітна плата – встановлений законом розмір оплати праці за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), що має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника.

До мінімальної заробітної плати не включається додаткова заробітна плата.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

1) загального рівня заробітної плати;

2) продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників  професійних  спілок, роботодавців, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати переглядається залежно від зростання індексу цін на товари і тарифів на послуги, загального рівня заробітної плати тощо в порядку, визначеному абзацом другим цієї частини.

Погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується виходячи з місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу 40 годин на тиждень.

Територіальною угодою може встановлюватися мінімальна заробітна плата у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної  плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

2. Прожитковий мінімум.

У ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що в 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 1176 грн, з 1 липня –1207 грн., з 1 жовтня – 1256 грн., для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум з 1 січня – 1032 грн., з 1 липня – 1059 грн., з 1 жовтня – 1102 грн.;

для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 1286 грн., з 1 липня -1320 грн., з 1 жовтня — 1373 грн.;

для працездатних осіб: з 1 січня – 1218 грн., з 1 липня – 1250 грн., з 1 жовтня – 1301 грн.,

Для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 949 грн, з 1 липня – 974 грн, з 1 жовтня – 1014 грн.

Також встановлено, що у 2014 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

для працездатних осіб – 21 відсоток,

для дітей – 85 відсотків,

для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2014 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини в державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2014 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.(ст. 9 Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік»).

3. Податкова соціальна пільга.

Розмір податкових соціальних пільг встановлюється у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 169.4.1. п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Нагадаємо, що  до 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (абз. 8 п. 1 Прикінцевих положень  податкового кодексу України).

Отже, в 2014 році граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, грн. становить 1710,00 грн. Сума податкової соціальної пільги для осіб, визначених у пп. 169.1.1 та пп. 169.1.2 Податкового кодексу України (100 %)  — 609,00 грн; для осіб, визначених у пп. 169.1.3 ПКУ (150 %) — 913,50; для осіб, визначених у пп. 169.1.4 ПКУ (200 %) — 1218,00 грн.

4. Одноразова допомога при народженні дитини.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; від 21.11.1992 № 2811-XII допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового  мінімуму, — на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, — на другу дитину;  кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, — на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних  24 місяців, на другу дитину — 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину — 72 місяців рівними  частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога при народженні дитини Розмір допомоги при народженні дитини , грн
з 1 січня

по 30 червня

з 1 січня

по 30 червня

з 1 січня

по 30 червня

на першу дитину:
одноразова допомога 10320,00 10 590,00 11 020,00
протягом 24 місяців 20640,00 21 180,00 22 040,00
у т.ч. в місяць 860,00 882,50 918,33
усього: 30960,00 31 770,00 33 060,00
на другу дитину:
одноразова допомога 10320,00 10 590,00 11 020,00
протягом 48 місяців 51600,00 52 950,00 55 100,00
в т.ч. в місяць 1075,00 1 103,13 1 147,92
усього 61920,00 63 540,00 66 120,00
на третю дитину й кожну наступну:
одноразова допомога 10320,00 10 590,00 11 020,00
протягом 72 місяців 113520,00 116 490,00 121 220,00
у т.ч. у місяць 1576,67 1 617,92 1 683,61
усього 123840,00 127 080,00 132 240,00

Нагадаємо,що допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення  відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах  виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. (абз. 3. ст.8 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»)

У відповідності до 9 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається в розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше ніж 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Отже, враховуючи розмір прожиткового мінімуму, мінімальна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахунку на місяць є такою: з 1 січня 2013 року – 286 грн. 75 коп.; з 1 грудня 2013 року – 304 грн. 50 коп; з 1 січня 2014 року – 304 грн. 50 коп.; з 1 липня 2014 року – 312 грн. 50 коп; з 1 жовтня 2014 року – 325 грн. 25 коп.

На період відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах, яка компенсує втрату заробітної плати за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (проект Трудового кодексу України).

5. Добові витрати

Відповідно до  пп. 140.1.7 Податкового кодекcу України до cкладу витрат на відрядження вiдносятьcя також витрати, не підтверджeні документальнo, на харчування тa фінансування iншиx власних потреб фізичної оcoби (добові витрати), понесенi y зв’язку з тaким відрядженням у межаx теритoрії України, aлe не бiльш як 0,2 розмiру мінімальної заробітної плати, встановленої зaконoм на 01 січня податкового (звітнoго) року, в розрахунку зa кoжен календарний день тaкогo відрядження, a для відряджень зa кордон — нe вище 0,75 розміpу мінімальної заробітної плати, встановленої зaконoм на 01 січня податкового (звітнoго) рoку, в розрахунку за кoжeн календарний день такoгo відрядження. Таким чином, максимальний розмір добових в 2014 році: добові витрати під чаc відряджень по Україні становитимуть 243,60 грн. (1218,00 * 0,2) ; добові витрати пiд час відряджень за кордон 913,50 (1 218,00 * 0,750) з 1 січня; добові витрати під чаc відряджень по Україні становитимуть 250,00грн. (1 250* 0,2); добові витрати пiд час відряджень за кордон 937,50 (1 301,00 * 0,750) з 1 липня; добові витрати під чаc відряджень по Україні становитимуть 260,20 грн. (1 301 * 0,2) ; добові витрати пiд час відряджень за кордон 975,75 (1 301,00 * 0,750) з 1 липня.

 

юрист Чайка Інга

юрист Розум Сергій