Платник податків не зобов’язаний перевіряти контрагентів при здійсненні господарських операцій
Обставини справи
Позивач просив скасувати повідомлення-рішення податківців. Зауважив те, що може підтвердити реальність операцій первинними документами, а діяльність контрагента вже перевірялася під час кримінального провадження у 2017 році.
Позиція ВС
ВС зазначив, що за обставинами справи, висновки контролюючого органу про фіктивність вказаної господарської операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Іліар-Д» побудовані на доводах щодо відсутності у контрагента необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.
Обґрунтовуючи такі доводи відповідач спирався на інформацію з баз даних ДФС, згідно з якою у ТОВ «Іліар-Д» працює 1 особа, а також відсутні основні засоби: складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки (у розділі І «Необоротні активи» Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва, поданого за 2016 рік та І квартал 2017 року, відображено нульові показники). Крім того, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період діяльності постачальника податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Іліар-Д» не здійснювало придбання номенклатури товарів, яка була реалізована Позивачу.
Суди попередніх інстанцій зробили правильні висновки з огляду на те, що законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов’язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування.
Законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів.
Отже, чинне законодавство не зобов’язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.
Постанова ВС у справі № 640/3515/19.