На захисті інтересів

Праця і Закон:

 

Дійові особи:

 

Мартинов Сергій Іванович – директор шкіргалантерейної фабрики «На крок вперед».

Віталій – заступник директора.

Марина Василівна – кадровик.

Ігор – технолог швейного виробництва, іноземець, працює на підприємстві два роки.

Маргарита – швея.

Чергове засідання керівництва шкіргалантерейної фабрики «На крок вперед» із заступниками проходило емоційно. Вже вкотре, збираючись на планових щомісячних засіданнях, учасники ніяк не можуть вирішити як зробити так, щоб рядові співробітники брали активну участь у житті фабрики.

– Вони ж працюють, як по дзвінку: рівно на 9:00 приходять, а то і пізніше, а о 18:00 весь виробничий процес зупиняється, як нікого й не було! – обурювався директор. В наш час і великі, і малі компанії намагаються вирішити дану проблему. Думають як зробити так, щоб працівників зацікавити, мотивувати краще працювати, підштовхнути до того, щоб вони були ініціативними, свідомими, думали про виробництво.

– З цим буде складно, Сергію Івановичу, вони ж всі думають, що роблять послугу, працюючи у нас на фабриці. Нікому навіть на думку не спадає, що ми для них робимо, – промовив заступник Віталій.

Почувши слова заступника, технолог швейного виробництва Ігор, якого завжди запрошували на подібні засідання, як представника від рядових співробітників, занервував.

– Я перепрошую, що перебиваю, пане Віталію, але дозволю собі з вами не погодитися, – втрутився в розмову Ігор. – Я хотів би захистити своїх колег. З одного боку я з вами згоден, колеги, багато співробітників, закінчивши всі свої справи, йдуть з роботи о 18:00, але ж для чого їм залишатися?! Зробив діло – гуляй сміло! З приводу запізнень – це вже інше питання… Я і сам неодноразово спізнювався, скажу правду. Але ж проблема із систематичними спізненнями існує не лише у нас на виробництві, і досвідчені керівники знають, що з цим робити. Хіба не так? – запитав технолог.

Тепер вже занервували інші присутні. Промови від технолога швейного відділу очікували всі, оскільки він завжди брав активну участь у засіданнях, і досить часто після його заяв та пропозицій керівництво прислухалося до нього, приймало рішення втілити в життя ідеї та розмірковувало над змінами. Серед колег Ігор теж був авторитетом, його любили, поважали, дослухалися.

– Ну, тут уже питання до наших кадровиків, – перевів запитання заступник Віталій на кадровика Марину Сергіївну, яка була також присутня. Потрібно відходити від паперової роботи та також брати участь в обговоренні таких питань! – звернувся заступник до кадровика. Ви лишень відмовчується на кожному засіданні, а кадри – це вам не тільки прийняти та звільнити, Марино! – промовив чоловік.

Кадровик, яка до цього моменту й сама не особливо цікавилася життям компанії, зніяковіла.

– А що я можу вдіяти? – сказала жінка. – Якщо вони вас, керівництва, не бояться, то мене поготів. Я ж не буду щодня стояти на вході та записувати час приходу на роботу та час, коли співробітники йдуть додому, – обурилася кадровик.

Слова кадровика технолога Ігоря знову змусили втрутитися.

– Марино Василівно, вони не боятися вас чи керівництво повинні! Подивіться на проблему з іншого боку. Потрібно зробити так, щоб співробітники самі були зацікавлені залишатися і приходити раніше якщо потрібно. Думати, переживати разом з керівництвом, розумієте?

***

Повернувся із засідання технолог Ігор в поганому настрої. Питання, які ставились на обговорення, так і не вирішив, а навпаки, їх стало ще більше. Швея Маргарита, яка не менше цікавилася справами фабрики, зрозуміла це одразу.

– Все зрозуміло, по очах бачу. Знову одні балачки та перекидання відповідальності одне на одного. Хто цього разу став крайнім – знову заступник Віталій?!

– Ні, цього разу перепало Марині Сергіївні, – сказав чоловік.

– В такому разі будемо діяти по нашому плану – створимо професійну спілку. Тим більше, що маємо на це право. До останнього ми чекали, що вони оговтаються та почнуть щось робити. Проте марно…

– Так, покажемо, що рядові співробітники не просто виконують роботу та нічим більше не цікавляться, а можуть зробити так, щоб стало краще працювати всім.

– Знайдемо однодумців та будемо працювати. Розпочнемо з програми залучення працівників у справи компанії.

Підготувала

Катерина Гарманчук

Розпочнемо з визначення поняття «професійна спілка». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV професійна спілка – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). В ч. 1 ст. 2 цього ж Закону закріплено, що Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 36 Конституції України громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами України. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об’єднання громадян рівні перед законом.

Тобто рішення про створення профспілки першочергово обумовлюється добровільним бажанням членів трудового колективу сприяти забезпеченню дотримання та захисту своїх прав, а не потребою у підвищенні мотивації працівників і продуктивності праці.

На нашу думку, створення професійної спілки є доцільним, закономірним та логічним кроком, оскільки фактично технолог швейного виробництва Ігор є неформальним лідером трудового колективу фабрики та виконує представницьку та контрольну функції у відносинах із роботодавцем при вирішенні питань управління підприємством. Тому формалізація діяльності виборного органу первинної профспілкової організації та встановлення відповідності критеріям репрезентативності на локальному рівні беззаперечно сприятиме підвищенню рівня захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників-членів-членів профспілки.

Проте такий захід аж ніяк неможна вважати запорукою вирішення проблем фабрики, першопричинами яких вважаємо відсутність ефективного менеджменту,чіткої кадрової політики, розуміння цілей, потреб, фінансових складнощів. Разом з цим, вбачаються явні ознаки «роздутості штату», зниження продуктивності праці, руйнівного дисбалансу мотивації і контролю.

Створення профспілки та вступ в об’єднання – конституційне право громадян, що також захищається Конвенцією про свободу асоціації та захист права на організацію N 87, отже, проведення аналізу їх виправданості за наявності відповідних побажань членів трудового колективу не варто відносити до компетенції роботодавця.

Організація професійної спілки є обґрунтованим рішенням, проте без одночасного покращення показників результативності управління із врахуванням економічної складової сподіватись на покращення ситуації в даних умовах не варто.

Негативними наслідками утворення первинної профспілкової організації можуть стати, зокрема: збори, у випадку їх неповернення у формі бажаних пільг або різних видів «мотиваційних заохочень» в грошовому еквіваленті; можливість зловживання правом на страйк, перешкоджання господарській діяльності підприємства, укорінення невідповідності плати та пільг реальним показникам ефективності використання трудових ресурсів, протидія оптимізації виробництва та обґрунтованому скороченню кількості некваліфікованих кадрів тощо. Занадто спірним питанням залишається доцільність профспілки з огляду на статус працівників, який не є членами профспілки, оскільки за таких умов принцип «добровільного вступу» породжує не рівні умови та гарантії для працівників.

 

У силу ст.42. Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV Роботодавець зобов’язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою). За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування (ст. 245 Кодексу законів про працю України).

Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (ч.1,2 ст. 246 Кодексу законів про працю України).

Ч. 2 ст. 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.

Враховуючи зазначене, можна зробити такий висновок: створення сприятиме покращенню захисту прав працівників, проте довгострокові перспективи виникнення переваг від діяльності такого об’єднання, можливі за умови попередження зловживання правами членами профспілки, відповідності її вимог динаміці розвитку підприємства та покращенню виробничих процесів, удосконалення управління персоналом та кадрової політики, високого рівня професіоналізму та особистих ділових якостей членів виборного органу профспілкової організації (якщо лідери колективу будуть чесними і справедливим та матимуть ціль поліпшення умов праці для робітників, то результатом їх діяльності буде не короткочасне задоволення працівників, шляхом захисту від «вимог роботодавця» збільшити робочий день, захист прав кваліфікованих кадрів поєднане із покращенням продуктивності праці та збільшенням вартості бізнесу).

 

адвокат Симбірська Є. В.

юрист Березінський О. С.

ЮФ Sabicom