20.12.2022
Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нагадує, що 21 грудня 2022 року настає останній день подання податкової звітності за листопад 2022 року, 20 грудня останній день для подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за листопад 2022 року.
Режим доступу: https://svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/639686.html
Позивач просив стягнути борг за договором позики, за умовами якого він позичив відповідачеві 306 тис. грн, що на час укладення договору було еквівалентно 30 тис. євро.
Відповідно до п. 2 договору відповідач зобов’язувався повертати борг рівними частинами, щомісячно по 5,477 тис. грн, що було еквівалентно 537 євро.
Протягом трьох років відповідач виконував умови договору і сплатив за цей період кошти в розмірі 324 тис. грн, що з урахуванням курсу євро на день часткового погашення боргу за кожним платежем становить 11,8 тис. євро.
Позивач вважав, що залишок боргу на день звернення до суду — 601,146 тис. грн, що еквівалентно 18,2 тис. євро за курсом Національного банку на час звернення до суду.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вказавши, що предметом договору позики є 306 тис. грн, що еквівалентно 30 тис. євро, за курсом 10,2 грн за один євро, і таку суму боргу позивач отримав. Посилання позивача на курс НБУ 33,03 грн за один євро станом на час пред’явлення позову є таким, що суперечить умовам договору.
Апеляційний суд скасував рішення районного суду, частково задовольнив позов, стягнув із відповідача заборгованість, зробивши перерахунок у бік її зменшення. Вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 533 ЦК України, офіційний курс гривні до євро змінився, тому грошове зобов’язання щодо повернення позивачеві відповідної суми в євро відповідачем не виконане і триває.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, то сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У разі отримання в позику іноземної валюти позичальник зобов’язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику.
Відповідно до положень договору позики грошову суму відповідач зобов’язувався повернути готівкою частинами за встановленим графіком, платіжками не менше як 5,477 тис. грн, що еквівалентно 537 євро, у порядку та згідно з умовами, передбаченими цим договором.
Таким чином, розмір періодичних платежів, які мав сплачувати позичальник, також визначено за обмінним курсом: один євро дорівнює 10,2 грн на день передачі грошей.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки предметом договору позики є 306 тис. грн, що еквівалентно 30 тис. євро, за встановленим сторонами договору обмінним курсом 10,20 грн за один євро, і саме таку суму грошових коштів позивач отримав протягом 2013 — 2016 років від відповідача. Тому посилання позивача на курс НБУ станом на 27 вересня 2018 року 33,03 грн за один євро (на час пред’явлення позову) є таким, що суперечить умовам укладеного сторонами договору позики.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 301/2052/18.
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу, предметом якої є питання наявності підстав для стягнення на користь працівника з відповідача-роботодавця (виробничі потужності якого розташовані на території проведення АТО) невиплаченої заробітної плати.
Особа звернулася в межах справи про банкрутство з позовом до ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Розглядаючи касаційну скаргу відповідача, Велика Палата ВС залишила постанову апеляційного суду без змін.
Відповідач стверджував, що звільнення позивача зумовлене забезпеченням безпеки працівників у зв’язку з тим, що в березні 2017 року підприємство захопили невідомі озброєні особи. Це підтверджує науково-правовий висновок ТПП України. Відповідач вважає такі події обставинами непереборної сили, які знівелювали можливість ПрАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» виконати свої зобов’язання.
ВП ВС констатовано, що норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили.
Також ВП ВС зазначила, що оскільки виплата заробітної плати працівнику — це обов’язок роботодавця, то ст. 10 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не може застосовуватися до правовідносин щодо виплати заробітної плати.
З огляду на висновки, викладені в цій постанові, ВП ВС відступила від висновку Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК України, від якої роботодавець може бути звільнений унаслідок випадку або непереборної сили.
Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/857/19.
16.12.2022
Уряд затвердив постанову «Про внесення змін до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану», якою розширив повноваження військових адміністрацій щодо залучення громадян до суспільно корисних робіт.
Деталізовано порядок взаємодії військового командування та воєнних адміністрацій щодо: надання військовим адміністраціям більшої самостійності в ініціюванні та прийнятті рішень про залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт (СКР); визначення видів СКР, виконання яких необхідне на відповідній території або місцевості.
15.12.2022
Документом передбачено ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та створення Київського міського окружного адміністративного суду з місцезнаходженням у місті Києві. Територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні Окружному адміністративному суду, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Окружний адміністративний суд м. Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2825-20#Text
14.12.2022
З 14 грудня реєстрація транспортних засобів буде за новим алгоритмом: звернення до Експертної служби МВС та отримання висновку про транспортний засіб; власник та покупець або їх представники з чинним висновком звертаються до сервісного центру МВС і проводять перереєстрацію транспортного засобу.
Також, можна відмовитись від пластикових бланків свідоцтва про реєстрацію транспортного та пластикового бланку посвідчення водія. При замовленні онлайн послуги обміну посвідчення водія або онлайн послуги перереєстрації транспортного засобу можна вибрати опцію без виготовлення фізичного документу — тільки цифровий.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1019-2022-%D0%BF#n2
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1299-2022-%D0%BF#Text
13.12.2022
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», яким звільнено від ліцензування зберігання пального для генераторів обсягом до 2000 літрів. Зберігання більших обсягів дозволяється за умови подання декларації до Державної податкової служби.
Ухвалення законопроекту пов’язано з тим, що чинне законодавство передбачає відповідальність для юридичних осіб за неліцензійне зберігання пального – штраф до 500 000 грн. Депутати прибрали цю норму на період дії воєнного стану і 30 днів після його завершення. Фізичним особам дозволи не потрібні.
Режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40800
12.12.2022
Отримання онлайн-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) – одна з найпопулярніших послуг на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України.
Фахівцями державного підприємства «Національні інформаційні системи» розроблено спеціальний функціонал для роботи відповідної послуги також на порталі «Дія». Наразі розпочато її бета-тестування.
Режим доступу: https://minjust.gov.ua/news/ministry/onlayn-vityag-z-edr-na-portali-diya-beta-testuvannya-novoi-poslugi
11.12.2022
11 грудня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)». Кодекс законів про працю доповнено статтею 2-2 «Заборона мобінгу (цькування)».
Мобінг (цькування) — систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text
09.12.2022
З метою посилення консолідації українського суспільства, підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН про відзначення 10 грудня на честь ухвалення Загальної декларації прав людини Дня прав людини, Президент Указом № 854/2022 постановив, що десятого грудня щороку в Україні будуть відзначати День прав людини.
Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/8542022-45237
