Месяц: Июль 2022

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов до висновку стосовно перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/13908/17.

Верховний Суд звернув увагу на те, що специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає переоцінки всіх доказів у справі, повторного дослідження всіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості всіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що врахування таких обставин мало б вирішальне значення у розв’язанні спору.

Суд врахував, що принцип правової (юридичної) визначеності вважається одним з елементів належної судової процедури в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим (рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95).

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не має права порушувати питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/13908/17.

 

 

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки у справі № 175/1713/20 .

Відповідно до ч. 1 ст. 238 СК України суд може скасувати усиновлення, зокрема якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов’язків.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин 1, 4 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей усиновлення може бути скасовано лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Суд установив, що ще до усиновлення хлопчик був тимчасово влаштований у родину позивачів для можливості більше його пізнати, подружжю надавав практичні рекомендації психолог, він звертав увагу на те, що дитина має певні поведінкові особливості. Після усиновлення дитина проживала в сім’ї позивачів два з половиною роки.

Після погіршення стосунків з дитиною усиновлювачі не зверталися до фахівців, щоб установити причини неналежної поведінки хлопчика, ухилилися від надання допомоги щодо вирішення питання його психоемоційного стану. Натомість вони повернули хлопчика до органу опіки та піклування й після цього не відвідували його, не цікавилися його здоров’ям і розвитком, хоча продовжували бути його батьками й мали відповідні як права, так і обов’язки щодо дитини.

Верховний Суд також зазначив, що особливої уваги потребує вирішення питання позбавлення батьківських прав усиновлювачів, оскільки вони стали батьками внаслідок особистого волевиявлення на батьківство.

Апеляційний суд порушив і норми процесуального права, оскільки не зазначив, які нові докази, протилежні висновкам місцевого суду, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами, стали підставою для ухвалення нового судового рішення. А переоцінивши докази, які були оцінені місцевим судом з дотриманням вимог процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції не зазначив в оскаржуваному судовому рішенні, які порушення норм процесуального права допустив суд першої інстанції і в чому вони полягають, а також які норми матеріального права були неправильно застосовані і в чому полягає таке неправильне застосування.

Таким чином, КЦС ВС залишив у силі рішення суду першої інстанції який відмовив позивачам у скасуванні усиновлення, натомість позбавив їх батьківських прав та стягнув з подружжя аліменти на користь особи (установи), яка буде виконувати обов’язки законного представника (усиновлювача) дитини.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 175/1713/20.

16.07.2022

Норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25 квітня 2019 року набирають чинності поетапно, починаючи з 16 липня 2019 року. Чергові нововведення будуть запроваджені в Україні 16 липня 2022 року.

Усі товари, які містять комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом, що реалізуються в Україні, повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу.

Усі інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, мають виконуватися державною мовою та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено двома новими видами правопорушень: порушення закону щодо функціонування і застосування української мови як державної та Невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови.

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

14.07.2022

Набув чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».

Передбачено нове поняття: ступінь локалізації – питома вага вартості сировини, матеріалів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості предмета закупівлі.

Встановлюється обов’язкова ступінь локалізації виробництва в Україні. Замовник здійснюватиме закупівлю товарів машинобудування виключно у випадку, відповідного ступеню локалізації їх виробництва в Україні.

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1977-IX#Text

12.07.2022

Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Засвідчити вірність перекладу документа з однієї мови на іншу може будь-який нотаріус України, як державний, так і приватний.

Згідно з вимогами Закону «Про нотаріат» консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до Порядку нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії. Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Режим доступу: https://justice-km.gov.ua/news/view/6532-osoblivosti-notarial-nogo-zasvidchennya-virnosti-perekladu

11.07.2022

Набрав чинності Закон № 1978-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну».

Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях.

Серед основних нововведень Закону можна виділити такі: заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх громадських місцях, як це вже є з сигаретами та електронними сигаретами (зокрема, школи, лікарні, заклади харчування, робочі місцях); запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки; заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами (фруктів, ягід чи солодощів); заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Перелік місць, де заборонено куріння цих тютюнових і нікотинових виробів, визначено в Законі.

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1978-20#Text

09.07.2022

Верховна Рада прийняла важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності Закон «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».

В умовах воєнного стану питання правового регулювання механізму збору, обробки та використання геномної інформації людини стало нагальною потребою для швидкої ідентифікації осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, розшуку осіб, які зникли безвісти, та ідентифікації невпізнаних тіл.

Законом передбачається, що в Україні буде проводитися обов’язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.

Електронний реєстр є державною власністю, а його держателем буде Міністерство внутрішніх справ України, яке має забезпечити обробку, збереження, захист та надання геномної інформації людини, що міститься у цьому реєстрі.

Режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/4382

 

08.07.2022

Регулятор узгодив нормативно-правові акти відповідно до змін, унесених постановою Кабінету Міністрів від 7 липня 2022 року № 761, якою фактично скасовується поняття критичного імпорту. Роз’яснено, що це дасть змогу бізнесу з 9 липня 2022 року купувати валюту та переказувати кошти за операціями з імпорту товарів, які класифікуються в товарних групах 01 — 97 УКТ ЗЕД згідно Закону «Про Митний тариф України», тобто імпортувати будь-яку товарну продукцію.

Водночас НБУ звернув увагу, що обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг зберігатимуться. Підприємства матимуть змогу імпортувати лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, що входять до переліку, який також затверджено постановою КМУ від 7 липня 2022 року № 761.

Нацбанк з 9 липня розширює строки розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 120 до 180 днів. Відповідне рішення покликане підтримати українські підприємства шляхом збільшення їх можливостей в умовах логістичних проблем під час експорту та імпорту продукції, що виникли через війну.

Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/news/all/sproscheno-valyutni-obmejennya-dlya-importu-tovarnoyi-produktsiyi-ta-zbilsheno-granichni-stroki-rozrahunkiv-za-eksportno-importnimi-operatsiyami

 

05.07.2022

 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури». Закон розроблений з метою встановлення чітких вимог до якості навчальної літератури, насамперед тієї, що використовуються у закладах повної загальної середньої освіти, та механізму перевірки дотримання цих вимог, а також уточнення повноважень щодо науково-методичного забезпечення системи освіти.

Передбачено заборону на використання навчальної літератури, що містить ознаки дискримінації, академічний плагіат, фабрикацію або фальсифікацію твердження, що суперечить принципам навчальної діяльності.

Запроваджено визначення навчальної літератури та визначення критеріїв, яким вона має відповідати; удосконалено розподіл повноважень щодо наукового та методичного забезпечення освіти; визначено підходи до забезпечення якості навчальної літератури шляхом її експертизи.

Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-20#Text

01.07.2022

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану».

Документом запроваджується: спрощений порядок встановлення фактів народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан; більш чітке формулювання підстав для надання пільг при сплаті судового збору заявниками у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які відбулися в у зв’язку з дією воєнного чи надзвичайного стану.

Також статтю 317 Цивільного процесуального кодексу викладено в новій редакції, якою передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан.

Крім того, передбачено негайне виконання судових рішень про встановлення факту народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан, а також звільнено від судового збору заявників — у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку з дією воєнного чи надзвичайного стану.

Режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39471