У 2020 році підвищено поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку.

Оскільки з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2102 грн, то збільшились суми визначення наслідків злочину.

Настання кримінальної відповідальності передбачено за викрадення майна, вартість якого перевищує 192,1 грн. Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу таємне викрадення чужого майна карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в санкції НМДГ становить 17 грн) або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до 6 місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

29 грудня 2020 року набув чинності Закон № 395-IX, яким передбачено відтермінування збільшених штрафів за нерозмитнені авто.

До осіб, які перевищили термін тимчасового ввезення або транзиту авто більш ніж на 30 діб у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року, застосовуються штрафи у розмірі 8 500 грн та 17 тис. грн відповідно.

З 1 січня 2020 року діють підвищені штрафи за нерозмитнені авто до 170 тис. грн.

 

З 1 січня 2020 року у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму збільшено розмір аліментів на дитину.

Відповідно до Закону про Держбюджет на 2020 рік (стаття 7) з 1 січня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1779 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років — 2218 грн.

Ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, з 1 січня мінімальний гарантований розмір аліментів становитиме:

для дітей віком до 6 років – 889,5 грн.;

для дітей віком від 6 до 18 років – 1109,00 грн.

Максимальний розмір аліментів становить 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (згідно з ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — однієї чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину). З 1 січня максимальний розмір аліментів у такому випадку становитиме:

для дітей віком до 6 років — 17 790 грн.;

для дітей віком від 6 до 18 років — 22 180 грн.

1 січня 2020 року набув чинності Закон № 198-IX щодо викривачів корупції.

Викривач — фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах відбору.

Викривачам корупції гарантується державний захист.

26 грудня 2019 року набула чинності постанова Кабміну № 1084 про запровадження обліку трудової діяльності в електронній формі.

Визначено механізм організації обліку трудової діяльності працівника, ФОП, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі.

Облік трудової діяльності ведеться для накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій.

Відомості про трудову діяльність зберігаються в складі персональної облікової картки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Під час організації та ведення обліку трудової діяльності забезпечується проведення процедур і заходів контролю та верифікації даних, моніторингу змін індивідуальних відомостей, захисту інформації, технологічного і програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу.

Додатково повідомляємо, що проект «Електронна трудова книжка» працює у «пілотному» режимі. Зміни до ст. 48 КЗпП України стосовно трудових книжок не внесені. Таким чином, у межах діяльності з кадрового діловодства залишаються чинними норми, якими врегульовано порядок ведення трудових книжок та встановлені вимоги документального оформлення трудових відносин.

27 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 313-IX щодо міжнародних екологічних вимог для деяких транспортних засобів.

В Законі «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» відстрочено заборону ввезення в Україну авто нижче рівня ЄВРО-6.

Дозволено ввезення в Україну, виробництво та реєстрація після 1 січня 2020 року транспортних засобів, які вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно та мають чинний сертифікат або документ про відповідність екологічним нормам «ЄВРО-5».

З 1 січня 2025 року здійснюватиметься пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-6».

Закон № 102-ІХ щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, набрав чинності 25 грудня 2019 року.

З переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключено діяльність у сфері телекомунікацій.

У Законі «Про телекомунікації» норма щодо ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікації замінена на положення щодо надання повідомлення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій, про початок здійснення діяльності.

Надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, — тягнуть накладення штрафу від 1 тис. НМДГ (17 тис. грн) до 2 тис. НМДГ (34 тис. грн).

Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, — тягне накладення штрафу від 500 НМДГ (8 500 грн) до 1 тис. НМДГ (17 тис. грн).

Форму повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій визначить НКРЗІ.

20 грудня 2019 року набув чинності Закон № 321-IX щодо відтермінування Закону, яким було запроваджено інститут кримінального проступку.

Закон вносить зміни до пункту 1 Розділу ІІ «Перехідні положення» Закону № 2617-VIII, визначивши дату набрання ним чинності з 1 липня 2020 року.

Закон встановлює механізм розслідування кримінальних правопорушень невеликої тяжкості та перерозподіляє навантаження на слідчі органи досудового розслідування, оскільки їх повноваження під час досудового розслідування кримінальних проступків зможуть здійснювати співробітники інших підрозділів, зокрема, органів Національної поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

20 грудня 2019 року закрито понад 150 закладів по Україні та вилучили обладнання на 46 млн грн.

Відповідне урядове розпорядження № 1325-р від 20 грудня 2019 року набрало чинності того ж дня.

Зазначеним розпорядженням наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Мінфіну № 128/1037 скасовано у частині діяльності розповсюджувачів лотерей та визначення поняття «електронна система».

20 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 2524 щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців.

Змінами до Податкового кодексу передбачаються:

  1. Відображення в е-кабінеті копій податкових повідомлень-рішень та інших документів, які податковий орган надсилає платнику.
  2. Листування контролюючого органу з платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи, через електронний кабінет.
  3. Скасування вимоги подавати заяву на приєднання до договору про визнання електронних документів після реєстрації або оновлення ключів кваліфікованого електронного підпису.
  4. Автоматична реєстрація в електронному кабінеті отриманих документів від платника податків.
  5. Відображення в електронному кабінеті даних щодо суми та дати узгодження грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом.
  6. У процедурі доведення платником податків відсутності його відповідальності у разі помилок через технічний збій у роботі електронного кабінету скасовується необхідність підтвердження технічним адміністратором та/або методологом факту технічного збою, методологічних або технічних помилок.
  7. Скасування вимоги обов’язкової реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів та витрат.
  8. Скасування книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести книгу обліку доходів в паперовому або електронному вигляді. Штрафи за не ведення або помилки у книзі доходів накладатимуть тільки якщо такий платник повідомив про бажання вести книгу обліку доходів.

З переліку функцій електронного кабінету платника податків виключаються функції, пов’язані зі здійсненням митної діяльності, що обумовлено розділенням податкової та митної служб України.