21.04.2015 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування податкової міліції»
Законопроектом пропонується внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, ЗУ «Про міліцію», ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції», Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону України «Про радіочастотний ресурс України» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» в частині виключення норм, якими регулюються повноваження податкової міліції, права та обов’язки її працівників.

Передбачається, що повноваження податкової міліції, у тому числі функції щодо здійснення досудового розслідування злочинів, оперативно-розшукової діяльності, будуть передані органам внутрішніх справ.
Законопроект, яким вносяться зміни до Податкового кодексу України щодо ліквідації податкової міліції, зареєстрований у ВР 05 травня 2015 року за № 2681-1.

21.04.2015 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо розширення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору».

Пропонується від сплати судового збору звільнити Міністерство екології та природних ресурсів України, а також Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи, — у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

22.04.2015 року Верховна Рада України прийняла в першому читані Проект Закону «Про внесення змін до статті 50 Закону України «Про землеустрій» щодо спрощення процедури виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок».

Зміни передбачають включення в проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, лише за умови, коли права власності на ці об’єкти зареєстровані.

Дана норма дозволять безперешкодно оформляти правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташоване незареєстроване нерухоме майно.

22.04.2015 року Верховна Рада України прийняла в першому читані Проект Закону «Про про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами».

Даним Законопроектом планується запровадити інститут громадського обвинувачення в сфері службових злочинів з ознаками корупційних діянь.

Зміни передбачають, що громадським обвинувачем може бути фізична або юридична особа, яка безпосередньо є потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про вчинення щодо інших осіб кримінального правопорушення, щодо якого цим Кодексом допускається кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення, та яка подала слідчому, прокурору заяву, повідомлення про вчинення відповідного кримінального правопорушення та заяву про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення. Громадським обвинувачем може виступати громадське об’єднання. Громадським обвинувачем може бути потерпілий. Громадським обвинувачем не може бути особа, яка за своєю посадою зобов’язана виявляти і розслідувати кримінальні та інші правопорушення, вести боротьбу зі злочинністю.

Права та обов’язки громадського обвинувача виникають у особи з моменту подання нею слідчому, прокурору заяви, повідомлення про вчинення відповідного кримінального правопорушення, щодо якого цим Кодексом допускається кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення та заяви про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.

Пропонується надати право громадському обвинувачу використовувати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. При цьому отримані таким способом докази при будь-яких умовах повинні визнаватися допустимими.

Законопроектом пропонується декриміналізувати такі діяння, як контрабанда спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також виключити статтю, якою передбачається адміністративна відповідальність за незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, з одночасним внесенням відповідних змін до ст.15 КУпАП.

23.04.2015 року Президент України підписав ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату».

Зміни передбачають розширення кола завдань Рахункової палати України. Крім передбачених ЗУ «Про Рахункову палату» завдань, Рахункова палата України буде здійснювати контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України.

Таким чином, до повноважень Рахункової палати України, зокрема належить організація і проведення оперативного контролю за надходженням і використанням коштів Державного бюджету України за звітний період.

Закон набрав чинності 26.04.2015 року.

23.04.2015 року Президент України підписав ЗУ «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військовослужбовців, які є студентами або аспірантами денної форми навчання».

Нова редакція статті 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає, що крім визначених даною статтею осіб, з військової служби можуть бути звільнені військовослужбовці, які є студентами або аспірантами денної форми навчання та були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

Закон набрав чинності 26.04.2015 року.

23.04.2015 року Президентом України підписаний ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» від 07.04.2015 р.

Згідно даного Закону Кримінальний кодекс України доповнено новою статтею 4261 Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Дана стаття передбачає:

«1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, — карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Застосування нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також застосування насильства щодо підлеглого – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дев`яти років.

4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, — караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років»

23.04.2015 року у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання повноважень нотаріусам забезпечувати докази».
Законопроектом передбачається внесення змін до ЗУ «Про нотаріат». Зокрема, планується доповнити ЗУ «Про нотаріат» новою главою, в якій встановити підстави і способи забезпечення доказів, дії нотаріуса щодо забезпечення доказів.

Так, за заявою зацікавлених осіб нотаріус забезпечує докази, необхідні для ведення справ у судах або в інших органах державної влади, якщо є підстави вважати, що подання доказів може стати неможливим або ускладненим.

Нотаріус забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, оглядом письмових і речових доказів.

Про забезпечення доказів нотаріус виносить постанову, в якій зазначає порядок і спосіб її виконання. Постанова нотаріуса про забезпечення доказів є обов’язковою для осіб (свідків та експертів), яких вона стосується.

Нотаріус повідомляє про час і місце забезпечення доказів сторін і зацікавлених осіб, однак їх неявка не є перешкодою для вчинення дій по забезпеченню доказів.

Забезпечення доказів без повідомлення однієї з сторін і зацікавлених осіб здійснюється лише в невідкладних випадках, або коли неможливо встановити, хто згодом буде брати участь у справі.
Копії протоколів і всіх зібраних в порядку забезпечення доказів матеріалів надаються заявнику та іншим зацікавленим особам.

Вчинення нотаріусом процесуальних дій щодо забезпечення доказів здійснюється з урахуванням вимог до них, визначених процесуальним законодавством України.

До ГПК, ЦПК і КАС запропоновано внести зміни, якими встановити, що докази, забезпечені нотаріусом, досліджуються судом в загальному порядку, встановленому кодексом для дослідження судових доказів. Протоколи, складені нотаріусом, оголошуються в судовому засіданні.

Законопроектом запропоновані, також зміни до ст. 18 ГК, згідно з якими нотаріус здійснює захист цивільних прав не тільки шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі, але і шляхом забезпечення доказів.

23.04.2015 року у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про нотаріат» (щодо удосконалення державного регулювання нотаріальної діяльності).

Передбачається визначити нотаріат в Україні як публічно-правовий інститут, якому відповідно до чинного законодавства України делеговано окремі повноваження держави щодо забезпечення позасудового захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб незалежно від форм власності, а також держави, шляхом вчинення в межах безспірних правовідносин нотаріальних дій, надання правочинам автентичності та сили виконавчих документів.

Доповнивши Закон України «Про нотаріат» новою статтею 2-2 «Компетенція Міністерства юстиції України у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності», планується зробити неможливим неправомірне втручання в діяльність нотаріату інших органів і посадових осіб.
Законопроект передбачає визначити нотаріальними актами постанови, посвідчувальні написи, свідоцтва, накладання та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, виконавчі написи, інші правові акти нотаріуса.

Юридична сила нотаріального акта полягає у посвідченні нотаріусом права чи встановленні ним юридичного факту.

Планується оновити підхід до формування Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату — встановити, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату входять по 3 представники від Міністерства юстиції України та Нотаріальної палати, і 5 нотаріусів, які обираються З’їздом нотаріусів України.
У разі загрози виникнення та настання небезпечних подій або надзвичайних ситуацій документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса, печатка, спеціальні бланки нотаріальних документів передаються на тимчасове зберігання до державного нотаріального архіву в порядку, затвердженому Міністерством юстиції України.

Зміни передбачають створення Єдиної нотаріальної інформаційної системи як програмно-апаратного комплексу. Його завданням має стати запобігання здійсненню неправомірних нотаріальних дій з боку юридичних, фізичних осіб або нотаріусів, забезпечення населення якісними нотаріальними послугами та ефективного механізму державного контролю і координування нотаріальної діяльності.

Законопроектом пропонується передати повноваження із затвердження Правил професійної етики нотаріусів та контролю за їх дотриманням в Нотаріальну палату України.

Також передбачається удосконалити порядок проведення перевірок роботи нотаріусів, ввести атестацію посадових осіб місцевого самоврядування, які мають право на вчинення нотаріальних дій.

24.04.2015 року Президент України підписав ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення припинення юридичних осіб шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації)» від 07.04.2015 р.

Зміни передбачають, що обмеження, передбачені ст. 35 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» будуть застосовуватися лише до юридичних осіб, яка перебуває в процесі припинення шляхом ліквідації, при перетворенні юридичної особи дані обмеження застосовуватись не будуть.

Закон встановлює, що державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення, якщо в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що юридична особа, яка припиняється в результаті поділу, має не закриті відокремлені підрозділи, доля яких розподільчим балансом не визначена.

Також, передбачається, якщо в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про те, що така юридична особа має не закриті відокремлені підрозділи, державний реєстратор повинен одночасно внести до Єдиного державного реєстру відповідні зміни до відомостей про ці відокремлені підрозділи в частині належності до юридичної особи – правонаступника, на підставі відомостей поданих юридичною особою, що припиняється.

Закон набрав чинності 29.04.2015 року.