Згідно постанови Кабміну від 01.10.2014 N 526 Рахункову палату виключено з переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб — підприємців. Тепер Рахункова палата здійснює перевірки без дозволу Кабміну.
Месяц: Май 2018
Згідно наказу Мін’юсту від 29.09.2014 N 1601/5 затверджено Порядок державної реєстрації договорів комерційної концесії (субконцесії), яким визначається процедура державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії),… договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання, внесення про це записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також внесення до Реєстру запису про скасування/визнання недійсною державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання, скасування/визнання недійсним договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання, розірвання договору комерційної концесії (субконцесії) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Внесення до Єдиного державного реєстру запису про скасування/визнання недійсною державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання, скасування/визнання недійсним договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору та договору про його розірвання, розірвання договору комерційної концесії (субконцесії) на підставі судового рішення здійснюється після державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії) в Єдиному державному реєстрі.
Державна реєстрація договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання проводиться державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — державний реєстратор) в Єдиному державному реєстрі незалежно від місцезнаходження/місця проживання сторін договору у такому порядку:
прийняття документів;
перевірка комплектності документів, що подаються для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання, та повноти відомостей, що вказані в заяві про державну реєстрацію договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання (далі — заява);
реєстрація заяви у базі даних Єдиного державного реєстру;
перевірка документів, що подаються для державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання, на відсутність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації договору, передбачених розділом IV цього Порядку;
внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання або відмову в її проведенні;
видача витягу з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання або повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації договору комерційної концесії (субконцесії), договору про внесення змін до цього договору, договору про його розірвання.
Порядок зареєстровано в Міністерстві юстиції 01 жовтня 2014 р. за N 1194/25971 та набирає чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.
У листі СБУ від 16.06.2014 № 16/16/13-4/25/2739 вказано що прослухування або запис розмови або перегляд кореспонденції, яка ведеться з корпоративних засобів зв’язку після фактичного отримання згоди всіх учасників бесіди на такі дії, не порушуватиме їх прав і не матиме ознак оперативно-розшукової діяльності.
Записи телефонних розмов, а також слідкування за електронним листуванням працівників являється одним із оперативно-розшукових заходів, що пов’язано з обмеженням тих чи інших прав громадян, дозвіл на які має підрозділ державних органів.
Згідно ч. 2 ст..5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» проведення таких оперативно-розшукових заходів забороняється.
У листі вказано, що за умови отримання згоди учасників бесіди, що ведеться із засобів корпоративного зв’язку, прослуховування не порушуватиме їх прав і свобод, а отже і не матиме ознак оперативно-розшукової діяльності. Проте, СБУ також зазначає, що фактично в ході такої діяльності може здійснюватися обробка персональних даних, що має відбуватись з урахуванням вимог Закону «Про захист персональних даних».
Відповідно до постанови Кабміну від 01.10.2014 №531 особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізособами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення АТО, мають право на надання матеріального забезпечення (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи) та соціальних послуг… відповідно до Законів "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за фактичним місцем проживання (перебування) у порядку, встановленому правліннями фондів.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів — на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Постанова вступає в силу 18.10.2014.
Постановою від 08.10.2014 № 572 Кабміном встановлено, що оформлення (продовження строку дії) і видача посвідок на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які навчалися у вищих навчальних закладах на території проведення АТО в Луганській та Донецькій областях і строк дії посвідки на тимчасове проживання яких закінчився, здійснюється до 30 листопада 2014 р… Державною міграційною службою на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та інших документів, зазначених у пп. 4 п. 6 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, за новим місцем проживання іноземців та осіб без громадянства на період їх навчання у вищих навчальних закладах, до яких вони переведені.
Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 03.09.2014 № 438 затверджено Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового, сержантського і офіцерського складу, та граничних військових звань за цими посадами у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Наказ набирає чинності з 04 листопада 2014 року.
Вступає в силу Закон від 07.10.2014 N 1690-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності". Податковий кодекс доповнено положеннями про те, що якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, такі інвестори мають подати реєстраційні заяви в одному звітному (податковому) періоді до 10 числа календарного місяця, що слідує за місяцем, у якому інвесторами було прийнято рішення про реєстрацію. Якщо з’являється новий інвестор за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, за якою всі інвестори, які не діють як оператори, вже зареєстровані як платники податку на додану вартість, такий новий інвестор зобов’язаний подати реєстраційну заяву для реєстрації платником податку на додану вартість за угодою до 10 числа календарного місяця, що слідує за місяцем, у якому така особа набула прав та обов’язків інвестора. Оператор зобов’язаний повідомити контролюючі органи за своїм місцем обліку та за місцем обліку відповідних інвесторів про прийняття рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою протягом 10 календарних днів після прийняття такого рішення
Наказом Центрального управління Служби безпеки України від 20.10.2014 № 674 «Про внесення змін до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 12 червня 2014 року № 320» змінено порядок виплат винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях. Тепер виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я у зв’язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.
Встановлено, що виплата винагороди здійснюється за наказами Голови Служби безпеки України або особи, яка його заміщує, першого заступника Голови Служби безпеки України — керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України на підставі мотивованих рапортів керівників підрозділів Центрального управління, органів, закладів, установ Служби безпеки України, Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погоджених начальником або заступником начальника Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
25.11.2014 вступає в силу Закон від 14.10.2014 №1701-VII, ВР України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів". Зокрема, даний Закон передбачає, що до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою включається: інформація про структуру власності засновників — юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб та містить такі дані про зазначених фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) її засновника, якщо засновник — юридична особа, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Зазначена інформація не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій".
1 січня 2015 р. набрав чинності Закон No 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та
легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 (далі – Закон No 77) .
Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема:
Ч. 3 ст. 24 КЗпП України викладена в редакції: «Працівник не може бути допущений до роботи без
укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого
ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування
та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України»; частину четверту статті 24 виключено на підставі Закону No 77-VIII від 28.12.2014».
Крім того, ст. 232 КЗпП України «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові в
районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах» доповнено підставою, за якою безпосередньо
в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори: «за заявою
працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового
договору та встановлення періоду такої роботи».
Відповідно доповнено ст. 235 КЗпП України: «При винесенні рішення про оформлення трудових
відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення
періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання
роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який
розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові
заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про
нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період
роботи».
Внесено зміни до ст. 265 КЗпП України та встановлено, що посадові особи органів державної влади
та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні
законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність
у вигляді штрафу в разі:
• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту),
оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий
час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення
порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених
законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному
розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
• порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – четвертим
частини другої цієї статті – у розмірі мінімальної заробітної плати.
Окрім зазначеного, відповідно до внесених змін у ст. 24 КЗпП України, роботодавець повинен забезпечити повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та
реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
