Месяц: Май 2018

17 липня 2015 року був прийнятий Закон № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що набув чинності 13 серпня 2015 року.
Внесено зміни до пункту 57.1 статті 57 ПКУ, відповідно до яких неприбуткові установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ не сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації та не є платниками авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до внесених змін Законом №652-VIII до пункту 73.5 статті 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів.

До затвердження Кабміном Порядку ведення Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів від 24 січня 2013 № 37.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Закону, не підлягають виключенню з цього реєстру до 1 січня 2017 року. Некомерційні підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом, які не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 НК, з метою включення до новий Реєстр зобов’язані до 1 січня 2017 привести свої установчі документи у відповідність з нормами НК і подати копії таких документів до контролюючого органу. Якщо установчі документи не приведені у відповідність з нормами НК — вони виключаються контролюючим органом з Реєстру.

За проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів, реєстраційний збір не стягується.

Кабмін затвердив «Порядок і розміри виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту».
Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 19 серпня.
Уряд встановив одноразову грошову допомогу в разі загибелі волонтера в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні ця сума становить 609 тис. грн. Допомога виплачується членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого в рівних частинах.

У разі отримання інвалідності передбачена така допомога волонтерам від держави:
— Інвалідність I групи — 250 прожиткових мінімумів (304 тис. грн.);
— Інвалідність II групи — 200 прожиткових мінімумів (243 тис. грн.);
— Інвалідність III групи — 150 прожиткових мінімумів (182 тис. грн).

Розмір допомоги буде обчислюватися на дату смерті, зазначену у свідоцтві, на дату, зазначену в довідці медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності.

Рішення про призначення допомоги буде прийматися Міжвідомчою комісією, яка утворена в Державній службі ветеранів війни та учасників АТО.

Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2015 № 544 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 03 червня 2015 року № 354" (далі – Постанова № 544) знято адміністративні обмеження, що раніше запроваджував Національний банк для стабілізації кризової ситуації.

До цього часу, юридичним особам, які мали відповідні ліцензії, дозволялося перераховувати іноземну валюту за кордон у трьох випадках:

1. у разі розміщення юридичними особами валютних цінностей на рахунках за межами України;

2. у випадку переказу іноземної валюти за межі України резидентом-гарантом (поручителем) у межах забезпечених гарантією (порукою) зобов’язань за кредитом, наданим міжнародною фінансовою організацією або за участю експортно-кредитних агентств;

3. для сплати вступних або членських внесків в іноземній валюті. Відтепер юридичні особи отримали додаткову можливість переказувати іноземну валюту на підставі індивідуальних ліцензій, за умови, якщо сума переказу не перевищує 50 000 доларів США (в еквіваленті) протягом одного календарного місяця за однією ліцензією. Постанова набула чинності з 21 серпня 2015 року

Повноваження держреєстратора з прийому і видачі документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів адмінпослуг та нотаріуси.
Міністерство юстиції у листі № 19.2 / 77 від 20.08.2015 наголосило, що свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані посадовими особами органів місцевого самоврядування, адміністраторами центрів надання послуг або нотаріусами за правилами, встановленими Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, є належними документами, що підтверджують право власності на нерухоме майно, і повинні прийматися для вчинення нотаріальних дій.

Дане положення закріплено Постановою Кабміну № 137 «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Наявність свідоцтв про право власності на нерухоме майно дає підстави здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно відповідно до п.2 ч. 1 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відзначимо, у випадках, встановлених законом, держреєстратор після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Держреєстру прав та / або внесення записів до зазначеного Реєстру, формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Свідоцтво оформляється в 2 примірниках, 1 з яких долучається до реєстраційної справи, а інший видається заявнику.

У випадку, коли заявник виявив бажання отримати свідоцтво виключно в електронній формі і вказав про це в заяві, свідоцтво оформляється в 1 екземплярі.

Свідоцтво в паперовій формі оформлюється на бланку, зразок і опис якого встановлює Мін’юст.
У випадку, коли свідоцтво виготовляється держреєстратором, він підписує обидва примірники такого свідоцтва і засвідчує їх печаткою.

У випадку, коли свідоцтво, сформоване держреєстратором, виготовляється посадовою особою органу місцевого самоврядування, адміністратором центру надання адмінпослуг або нотаріусом, то на такому свідоцтві проставляється напис «Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». Напис скріплюється підписом особи, яке виготовило свідчення, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів та завіряється печаткою.

З 1 вересня 2015 року органами ДФС запускається новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису.

Зазначимо, що даний сервіс вводиться в дію з 25 серпня 2015 року і надає можливість фізичним особам — платникам податків швидко отримати відомості з Реєстру про суми своїх отриманих доходів та утриманих податків шляхом формування запиту в електронному вигляді, який підписуються електронним цифровим підписом і надсилається на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

Відповідь з відомостями про суми доходів надходитиме на електронну адресу платника, одразу після обробки інформації працівниками ДФС.

У парламенті зареєстрований законопроект № 2523а про внесення змін до статті 178 Кодексу законів про працю.

Пропонується встановити скорочену тривалість робочого часу жінкам, які стали на облік по вагітності, а також жінкам, які мають дітей віком до 3 років шляхом доповнення статті 178 КЗпП України частиною першою.

На думку автора проекту, зазначені категорії жінок повинні працювати не більше 36 годин на тиждень із збереженням середньої заробітної плати для забезпечення умов для материнства, народження і розвитку здорової дитини.

26 серпня 2015 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 698 "Про затвердження переліку органів ліцензування".
Таким чином, Державна служба з питань лікарських засобів позбавлена повноважень органу ліцензування.
Урядом визначено, що органом, який регулюватиме ринок замість Держлікслужби, має стати Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Однак вона досі не сформована і не розпочала роботу.

25 серпня 2015 року у Верховній Раді зареєстрований законопроект № 2519а «Про внесення змін до деяких законів щодо об’єктів агропромислового комплексу».

Даним актом пропонується внести зміни в Закон про держрегулювання виробництва і обігу спирту, що з 1 січня 2020 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюватиметься суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії .

Згідно із запропонованими змінами, виробництво зазначеного спирту може здійснюватися лише на державних підприємствах спиртової галузі та суб’єктами господарювання, які змінили форму власності в процесі приватизації підприємств спиртової галузі, за умови отримання ліцензії (зараз — тільки на державних підприємствах).

Також у проекті зазначено, що імпорт, експорт або оптова торгівля зазначеним спиртом здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови одержання ліцензій.

Відповідно до запропонованих змін, не можуть бути покупцями:
— Громадяни держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором;
— Юридичні особи, частка в статутному капіталі яких належить резиденту іноземної держави-агресора чи іноземній державі-агресору;
— Фізичні та юридичні особи, які включені до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку поінформувала професійних учасників фондового ринку про чинні норми нового Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності».
У повідомленні зазначається, що професійна діяльність на ринку цінних паперів підлягає ліцензуванню з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює НКЦПФР.

Відповідно до згаданого Закону, у договорах, передбачених при здійсненні професійної діяльності на фондовому ринку, за окремими видами професійної діяльності ліцензіат може вказувати серію і номер ліцензії, отриманої до набрання чинності Закону та / або номер та дату прийняття рішення про видачу ліцензії.

За бажанням здобувача ліцензії або ліцензіата, ліцензія може бути видана Комісією на паперовому носії.

Закону передбачено, що підставою для переоформлення ліцензії є зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов’язана з реорганізацією юрособи) або прізвища, власного імені, по батькові ФОП. Законом не передбачено переоформлення ліцензії у зв’язку зі зміною місцезнаходження.

Враховуючи викладене, ліцензіат:
— У разі зміни найменування юридичної особи, надає до Комісії заяву та пакет документів передбачених нормативно-правовими актами Комісії з питань ліцензування, за окремими видами професійної діяльності;
— У разі зміни місцезнаходження, надає до Комісії відповідні документи, передбачені нормативними актами, разом із супровідним листом, в якому вказується бажання ліцензіата отримати ліцензію на паперовому носії.
При зміні місцезнаходження, адміністративна послуга у вигляді переоформлення ліцензії відсутня. У зв’язку з цим дії органу ліцензування щодо розгляду документів, наданих у разі бажання отримати ліцензію на паперовому носії, здійснюються на безоплатній основі. Бланк ліцензії для визнання його недійсним не надається.

Крім того, надання таких адміністративних послуг, як видача копії/дубліката ліцензії Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» не передбачено.

З 28 серпня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення про зниження орієнтира вартості позикових коштів, тобто облікової ставки з 30 % до 27 %. Зниження інфляційних і девальваційних очікувань та стабілізація валютного ринку стало сприятливим фактором для прийняття такого рішення.
Правління Нацбанку вважає можливим розпочати пом’якшення грошово-кредитної політики, узгоджене з прогнозованим зниженням річної інфляції. У той же час, незважаючи на зниження облікової ставки з високого поточного рівня, грошово-кредитна політика буде залишатися відносно жорсткою.

Нагадаємо, що облікова ставка НБУ становила 30% з 4 березня, коли була істотно підвищена (з 19,5%) для запобігання деструктивних процесів на грошово-кредитному ринку. На засіданні 30 липня Правління НБУ вирішило залишити незмінною облікову ставку на рівні 30%.