14.05.2015 р. Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення справедливих умов для реалізації сільськогосподарської продукції та підтримки безпосередніх сільськогосподарських товаровиробників».

Законопроект передбачає внесення змін до п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, зокрема, звільньнення від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експортованих зернових та технічних культур, крім операцій, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками та підприємствами, що безпосередньо придбали такі культури у сільськогосподарських товаровиробників, що є платниками єдиного податку четвертої групи та не застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість і сплачують цей податок на загальних підставах.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду».

Зміни передбачають збільшення тривалості надання гарантій щодо збереження місця роботи, посади з 12 до 18 місяців, передбачається вдосконалення порядку надання компенсації з бюджету середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації для працівників, призваних на строкову військову службу.

Закон встановлює, що в разі продовження працівником військової служби після демобілізації за контрактом, за ним зберігається робоче місце, посада та компенсуватиметься з бюджету середній заробіток на підприємстві, в якому він працював. Тривалість такої компенсації не може перевищувати строку укладеного контракту.

Закон передбачає надання відстрочки від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді на весь період їхньої роботи за фахом. До внесення змін, дана норма поширювалася на осіб, які працюють у сільській місцевості.

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати».
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати».

Закон передбачає внесення змін до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу та до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Встановлюється збільшення бази оподаткування з 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати, коли ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 15%. З розміру доходів, які перевищуватимуть 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме як і зараз — 20%.

Крім цього, визначено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, виходячи не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент нарахування збору, а з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,4.

Закон передбачає внесення змін до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу та до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Встановлюється збільшення бази оподаткування з 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати, коли ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 15%. З розміру доходів, які перевищуватимуть 17-кратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку становитиме як і зараз — 20%.
Крім цього, визначено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, виходячи не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент нарахування збору, а з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,4.

19.05.2015 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання гарантії».

Законопроект передбачає зміни до поняття «гарантія». Відповідно, за гарантією банк, інша фінансова установа, яка має право видавати гарантії відповідно до закону (гарант), бере на себе зобов’язання сплатити на вимогу кредитора (бенефіціара) замість боржника (принципала) грошову суму відповідно до умов гарантії.

Гарантія вчиняється у письмовій формі та повинна містити відомості про найменування гаранта, принципала та бенефіціара, посилання на основне зобов’язання, в забезпечення виконання якого видається гарантія, грошову суму, яка підлягає сплаті, строк дії гарантії та умови платежу за гарантією.
Зміни передбачають, що кредитор має право відступити свої права за гарантією іншій особі лише у випадку, якщо це прямо передбачено гарантією, та за умови, що цій особі були відступлені права за основним зобов’язанням. Боржник може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора і гаранта та за умови, що на цю особу було переведено борг за основним зобов’язанням.

19.05.2015 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання гарантії».

Законопроект передбачає зміни до поняття «гарантія». Відповідно, за гарантією банк, інша фінансова установа, яка має право видавати гарантії відповідно до закону (гарант), бере на себе зобов’язання сплатити на вимогу кредитора (бенефіціара) замість боржника (принципала) грошову суму відповідно до умов гарантії.

Гарантія вчиняється у письмовій формі та повинна містити відомості про найменування гаранта, принципала та бенефіціара, посилання на основне зобов’язання, в забезпечення виконання якого видається гарантія, грошову суму, яка підлягає сплаті, строк дії гарантії та умови платежу за гарантією.
Зміни передбачають, що кредитор має право відступити свої права за гарантією іншій особі лише у випадку, якщо це прямо передбачено гарантією, та за умови, що цій особі були відступлені права за основним зобов’язанням. Боржник може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора і гаранта та за умови, що на цю особу було переведено борг за основним зобов’язанням.

21.05.2015 р. Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про органи внутрішніх справ».

Метою законопроекту є визначення правових та організаційних засад діяльності центральних органів виконавчої влади України у сфері внутрішніх справ, а також формування органів внутрішніх справ як системи самостійних органів виконавчої влади.

Згідно законопроекту, органи внутрішніх справ — єдина система органів виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері внутрішніх справ.

Внутрішні справи — суспільні відносини, пов’язані із захистом прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, забезпеченням публічного порядку, громадської безпеки та безпеки дорожнього руху, а також у сферах захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, цивільного захисту та міграції (імміграції та еміграції);

Передбачається, що до складу системи органів внутрішніх справ України мають входити:
Міністерство внутрішніх справ України;

центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України:

Національна поліція України;

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі , протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності;

Національна гвардія України.

Центральне місце в законопроекті відведено Міністерству внутрішніх справ, яким визначено його загальну структуру і чисельність. Чисельність МВС визначається Верховною Радою України.
Основними завданнями Міністерства внутрішніх справ України визначаються:

забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері внутрішніх справ;

визначення пріоритетних напрямів розвитку органів внутрішніх справ;

інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики у сфері внутрішніх справ;

узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;
забезпечення здійснення соціального діалогу у сфері внутрішніх справ;

здійснення інших завдань, визначених законами України.

Законопроект передбачає встановлення контролю за діяльністю органів внутрішніх справ та їх підзвітність, що здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та іншими законами України.

Верховна Рада України прийняла проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» Законопроект зареєстровано за №2562.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Закону «Про дорожній рух», якими запровадити автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху з допомогою технічних засобів з функціями фото- та відеофіксації.
Проектом передбачається, що адміністративну відповідальність за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, нестимуть власники транспортних засобів, незалежно від того, хто вчинив правопорушення.
Розгляд справи про притягнення до відповідальності власника транспортного засобу за порушення ПДР його автомобілем, зафіксовані в автоматичному режимі, відбуватиметься без особи, яку притягатимуть до відповідальності.
Проектом пропонується збільшити час адміністративного затримання особи з трьох до 24 годин через підозру працівника органів внутрішніх справ, що особа скоїла правопорушення, за яке передбачається адміністративний арешт.
Проектом пропонується внести зміни до порядку стягнення штрафів.
Згідно з проектом, якщо правопорушник протягом трьох днів сплатив 50% штрафу, постанова про стягнення вважається виконаною. Якщо ж штраф не буде оплачений протягом 30 днів, буде застосована пеня, яка становитиме подвійний розмір штрафу.
Якщо штраф і пеня не будуть сплачені, правопорушника буде автоматично позбавлено права керувати транспортними засобами на шість місяців, що не звільнятиме від обов’язку сплатити штраф і пеню.
Законопроектом пропонується впровадження системи штрафних балів, згідно з якою кожному водію щороку нараховуватиметься по 150 балів. Пропонується при фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який скоїв правопорушення, вираховувати кількість балів, передбачених Особливою частиною КУпАП. Лише після вичерпання бонусів на правопорушника накладатиметься реальний штраф.
Проектом також пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, доповнити Кодекс нормою, яка передбачає, що у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, обов’язок довести, що в момент правопорушення керував не власник або що автомобіль чи номерний знак вибув з володіння власника внаслідок протиправних дій інших осіб покладається саме на власника авто.

Верховна Рада України прийняла Закон Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті за №1558-1.

Згідно з законопроектом кредитори за письмовою заявою позичальників, які мають діючі невиконані зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначених цим Законом.

Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.

Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами кредиторам забороняється вимагати від позичальників без їхньої згоди надання будь-яких інших документів, крім письмової заяви.

Законопроектом пропонується визначити порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами, згідно з яким реструктуризація чинних зобов’язань позичальника за споживчим кредитом, а саме — невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків, здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.

Документом передбачено встановити, що реструктуризація оформлюється договором, у якому зазначаються:

сума зобов’язання у національній валюті України;

відсоткова ставка за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати середньозваженої ставки запозичень фінансових ресурсів, що визначається Національним банком України на дату здійснення реструктуризації;

графік платежів за кредитом, у якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії договору про реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом.

Проектом пропонується встановити мораторій на стягнення майна та строк його дії протягом двох років.

29 липня 2015 Мінсоцполітики наказом № 779 було затверджено новий Технічний опис бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні.
Для виготовлення бланка дозволу використовують захисний папір. Такий папір має видимі сині та червоні захисні волокна і невидимі і слабо видимі при денному світлі захисні волокна довжиною не менше 4 мм. Для захисного паперу характерна хімічна реакція на дію певних хімічних сполук. Дизайн бланка відтворюється з використанням офсетного друку. Наказом, передбачається, що бланк дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні є паперовим листом формату А5 (210 х 148 мм).
Текст бланка дозволу з лицьового боку виконано чорної захисною фарбою, яка під дією ультрафіолетового опромінення набуває помаранчеве свічення.
У центрі бланка дозволу невидимою при денному світлі фарбою, яка набуває жовте світіння під дією ультрафіолетового опромінення, виконаний орнаментальний малюнок.
Що стосується бланків дозволів, що були видані до набрання чинності даного наказу, то вони є дійсними до закінчення строку їх дії, а невикористані територіальними органами Державної служби зайнятості бланки дозволу є дійсними до остаточного їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 2015 № 615 внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки в банках.
Встановлено, що уповноваженим банком для осіб, що переміщуються з тимчасово окупованої території, районів проведення АТО і населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, та перебувають на обліку (що підтверджується довідкою переселенця) є АТ «Ощадбанк».

Також, новими положеннями доповнено постанову Кабінету Міністрів від 5 листопада 2014 № 637. Відзначається, що виплата пенсій, призначених переселенцям, здійснюється в установах Ощадбанку та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.

Ощадбанк спільно з Укрпоштою повинні забезпечити доставку коштів для виплати пенсій переселенцям за їх фактичним місцем перебування.