Месяц: Май 2018

12.05.2015 року Верховна Рада України прийняла в цілому ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Закон передбачає, що Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, має бути затверджений Верховною Радою України, та негайно оголошений через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено. До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

Законом встановлюється порядок діяльності та повноваження військового командування, органів державної влади в умовах дії воєнного стану, військових адміністрацій — тимчасових державних органів, що створюються Президентом України на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо.

13.05.2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку тимчасового вилучення майна та проведення обшуку".

Закон передбачає внесення змін до частини 3 статті 168 «Порядок тимчасового вилучення майна» та статті 236 «Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи» Кримінального процесуального кодексу України.

Закон встановлює обов’язок слідчого, прокурора або іншої уповноваженої особи надавати копію протоколу про обшук та тимчасове вилучення майна.

14.05.2015 року підписано Постанову ВРУ «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства».

Законопроект №2389 зареєстрований у Верховній Раді України 17.03.2015 р.

Проект Закону передбачає внесення змін до ЗУ «Про Збройні Сили України», ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу», ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ЗУ «Про імміграцію», ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Змінами передбачається встановлення порядку вступу на військову службу і її проходження іноземцями та особами без громадянства за контрактом на посадах рядового — старшинського складу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Планується, що на військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби: мають встановлений законом вік; придатні до військової служби за станом здоров’я; пройшли професійно-психологічний відбір; мають достатній рівень фізичної підготовки.
Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до військового комісаріату за місцем їх проживання.

Крім цього, Законопроеком пропонується викласти у новій редакції статтю 447 Кримінального кодексу України «Найманство».

14.05.2015 року підписано Постанову ВРУ «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням».

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м’яким покаранням» зареєстрований у ВРУ 03.03.2015 р. за №2292.
Передбачається внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-виконавчого кодексу, Кримінального процесуального кодексу України та Закону «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Проектом планується запровадження імперативної заборони на призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі за такі діяння, як підготовка злочину та замах на злочин, а також призначення даного виду покарання особам, які виконували роль підбурювача та посібника при вчиненні злочину.

Законопроектом встановлюється можливість заміни невідбутої частини покарання на більш м’який особам, засудженим до довічного позбавлення волі (більш м’яким може бути покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років), після фактичного відбуття засудженим не менше десяти років покарання.

Передбачається надати можливість застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, після фактичного його відбування не менше п’ятнадцяти років, а також здійснити заміну довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк актом Президента про помилування без можливості подальшої заміни покарання на більш м’яке.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно даного Закону багатоквартирний будинок — житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.

Закон регулює є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов’язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Законом визначаються права та обов’язки співвласників багатоквартирного будинку, їх відповідальність, форми управління багатоквартирним будинком, прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників, визначає повноваження управителя щодо управління багатоквартирним будинком тощо.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування земельних ділянок та їх державної реєстрації на підставі документації із землеустрою, розробленої до 2013 року».

Зміни до Земельного кодексу України передбачають, що у разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав, крім випадків, визначених статтею 791 Земельного кодексу, здійснюється за такою технічною документацією.

Пункт 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» був доповнений наступним абзацом. У разі, якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація цих земельних ділянок здійснюється на підставі такої технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій».
Змінами передбачається доповнити статтю 266 Податкового кодексу новим підпунктом, згідно з яким звільняються від оподаткування житлова та нежитлова нерухомість, яка перебуває у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів».

Закон передбає встановлення додаткових гарантій безпеки законної професійної діяльності журналістів, зокрема Розділ ХV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та обєднань громадян» Кримінального кодексу України доповнено «злочинами проти журналістів».

Таким чином, Кримінальний кодекс доповнено рядом спеціальних складів злочинів, якими передбачена кримінальна відповідальність за такі злочинні діяння, як погроза або насильство щодо журналіста (стаття 345-1), умисне знищення або пошкодження майна журналіста (стаття 347-1), посягання на життя журналіста (стаття 348-1), захоплення журналіста як заручника (стаття 349-1).

Документом вносяться зміни до Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" в частині встановлення компенсаційних виплат у разі загибелі або поранення журналістів під час виконання ними професійних обов’язків.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів».

Закон передбає встановлення додаткових гарантій безпеки законної професійної діяльності журналістів, зокрема Розділ ХV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та обєднань громадян» Кримінального кодексу України доповнено «злочинами проти журналістів».

Таким чином, Кримінальний кодекс доповнено рядом спеціальних складів злочинів, якими передбачена кримінальна відповідальність за такі злочинні діяння, як погроза або насильство щодо журналіста (стаття 345-1), умисне знищення або пошкодження майна журналіста (стаття 347-1), посягання на життя журналіста (стаття 348-1), захоплення журналіста як заручника (стаття 349-1).

Документом вносяться зміни до Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" в частині встановлення компенсаційних виплат у разі загибелі або поранення журналістів під час виконання ними професійних обов’язків.

14.05.2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів».

Законодавчий акт передбачає зміни до статей 1060, 1065 Цивільного кодексу України та статті 13 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок».

Зокрема, передбачається, що клієнти банку матимуть право отримати вклади та нараховані на них відсотки за строковим банківським договором по завершенні терміну дії договору. Дострокове повернення даного вкладу та нарахованих відсотків на цей вклад можливе виключно у разі, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

Норма Цивільного кодексу України, яка ще не втратила чинність у зв’язку з даними змінами, передбачає, що фізичні особи-вкладники можуть отримати власний вклад або його частину на першу вимогу незалежно від виду договору (строковий чи на вимогу).